Художник, у числі своїх сильних сторін, демонструє чітку та продвинуту техніку виконання. Своєрідні лінії, накладення шарів, вибір кольору та фарб грають велику роль у написанні картини.

Образотворче мистецтво в значній ступіні засновано на зорових враженнях. У наш час, нажаль, практично загублені знання, які збирались сторіччями. Зараз модне абстрактне зображення думок; основи ж класичного живопису відішли на інший план, що неприпустимо.

Литвинов на своїх полотнинах воскрешає забуту старовину. Користуючись кистями та фарбами, він розповідає про одвічні страсті та муки, на які прирекло себе людство: тут і заздрощі, і спокуса, і страх; але — й ніжність, ласка, радість жіночої та тепло материнської любові.

Художник не може бути поганим психологом, тому портрети сучасників пензля Литвинова в декораціях минулих років выглядають природньо: кожному пропонується придатний для особистості інтерьєр і костюми. З більшою майстерністю і професіоналізмом Олександр пише різнопланові багатофігурні композиції, зображаючи на них сюжети із старовинних сказань та мифів.